Сон

Я твоє відчувала тепло,  

Я твоєї руки доторкнулась.  

І між нами уже не було

 Болю відчаю, тільки минулість.  

Ти мені посміхалася знов,  

Дарувала мені ніжність, мамо.  

І не вірилось в те, що це сон,  

Ти про себе мені розказала.    

Все було, як в житті, так реально!  

І очей твоїх синій туман  

Був напоєний біллю печалю,  

Було затишно й світло вдвох нам.    

Навіть запах знайомих парфумів  

Я згадала, впізнала їх я.  

Та вкрадався у душу біль-сумнів:  

Сон не може змінити життя.    

Я так важко із сну випливала!  

Ти у сні залишилася знов.  

Мамо мила, як ніжний мій ангел  

Ти пішла, залишивши любов.