Те що я не відкрила тобі свою біль Це мій ключ до свободи, Моя сила в мені і за вибрану ціль Я пройду перешкоди. Світ один на усіх та з тобою мені В ньому стало затісно, Я сьогодні почну життєрадісні дні Щоб не було запізно. Буде краще тепер відпустити це все Щоби завтра не знати, Бо життя тільки тих за собою несе, Хто не вміє літати. Не ховаю в душі непривітні слова, Ані камінь в долоні, Нехай в мене залишиться гідність жива Без сльозинки на скроні. Бо не плачуть не ті з зачерствілих начал Чи в душі яких глухо, Але в кого є чесний і мудрий запал Непохитного духу.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Дякую, пані Катерино, за вірш. Погоджуюсь з кожним написаним словом. Не братИ і ніколи ними не були. І не сестри, на жаль. У мене в Краснодарс
Asedo1949: Дуже дякую за розуміння, п. Таміло, та і з Вашими словами не можна не погодитися, але так влаштований наш світ і лиш одному Богу відомо як правильно, і що кожен народ має