За все життя що ти його прожив, Ти дружбою з людьми не дорожив. Ти для чужих всю щедрість показав, А другу навіть руку не подав. Ти забував що є сім я,є друзі Ти говорив:Це все їм по заслузі. Ти пригадай все те що з нами було, І ти ще хочеш щоб ми все забули. Ти міг допомогти ,а ти сміявся У тебе ж нові друзі ,ти боявся, Ти так боявся нас їм показать Щоб ненароком нічого не сказать. Ти ж був наш друг, чого ж ти загордився... Ти голову підняв,ти так змінився, Нова робота,нове життя,облича Зніми цю маску ,вона тобі не личить. Ти будь простим, яким ти завжди був. Я не повірю що ти все забув. Ти знай що ми усі з тобой радіємо Ми віримо у тебе ,ми надіємось, Ми не змінилися, добра тобі бажаємо Ось так,посвоєму глаза ми відкриваємо Не треба перед нами вихвалятися І бідним теж не треба прикидатися Тебе приймемо ми таким яким ти є У кожного тепер життя своє Своя сім я,робота і зарплата. У когось замок,а у когось,просто хата І не чекай ти дорогих дарунків А просто щирих,дружніх поцілунків Щоб в гості як раніше,без дзвінка Щоб дружба простяглася на віка Щоб щірі друзі залишилися, І навіть наші діти подружилися...
Дуже приємно ..Спасибі що були у мене в гостях.. :
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")