Батьки краю йдуть далі і далі... А нема їх, де бути їм треба. На дорогах без сутні деталі, А над краєм нечисте знов небо.
Їхній напрям - то слава і гроші. Гарні місця. Великі реклами... В хаті діти надійні й хороші Пропадають без батька і мами.
Добре, що у нас ще є країна, Яка зможе любов’ю огріти. Лиш як довго наша Україна Буде ті негаразди терпіти? Сестро, брате - чия тут провина? Пам’ятаймо, осуд дадуть діти! 10.02.2012р.
Ще напевно довго терпітимо,бо ми воліємо терпіти ,аніж боротися,принаймі так ми робимо.терпимо! Гарно і правдиво сказанр Вами пане Василю!!щастя та здоров"я Вам !
знаєте про що недавно подумалось? скоро можна буде продавати землю... і її будуть продавати але це ж найбільша цінність народу - своя земля. але навколо цього тиша... і все розкупиться дуже швидко... чому так? я зрозуміла відповідь. бо ми не усвідомлюємо себе ще частиною цієї землі. ми ніби українці, але свого коріння ми не відчуваємо настільки, щоб ним тримати те, що дає право нам на державу. але, це дорога... доля... так що так.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
