Ось сидиш на одинці зі своїми думками, Хоча багато різних людей у кімнаті, Лиш закриваєш стомлене обличчя руками, Стараючись відкрити сенс у житті,
Кожна наступна цигарка, Все менш втамовує твій біль, І Джек Деніелс, все-таки відома марка А за вікном шаліє потворна заметіль,
Скажи! Чого чекати від завтрашнього дня? Радіти, перейматись чи просто наплювати, А може це всьоголиш гра, У якій кожен з нас не хоче програвати,
Забудь!хоч на хвилину усі свої дрібні турботи, Подумай про тих, кому набагато гірше, Простягни до них свою руку допомоги, І тоді життя стане для тебе миліше.
Тема й справді гарна.ну а ритм трохи шкульгає! Успіхів Вам!!!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
