Ось сидиш на одинці зі своїми думками, Хоча багато різних людей у кімнаті, Лиш закриваєш стомлене обличчя руками, Стараючись відкрити сенс у житті,
Кожна наступна цигарка, Все менш втамовує твій біль, І Джек Деніелс, все-таки відома марка А за вікном шаліє потворна заметіль,
Скажи! Чого чекати від завтрашнього дня? Радіти, перейматись чи просто наплювати, А може це всьоголиш гра, У якій кожен з нас не хоче програвати,
Забудь!хоч на хвилину усі свої дрібні турботи, Подумай про тих, кому набагато гірше, Простягни до них свою руку допомоги, І тоді життя стане для тебе миліше.
Тема й справді гарна.ну а ритм трохи шкульгає! Успіхів Вам!!!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
