... Холодно... Сумно... Осінь... Оскаженілий вітер лютує... Мчить вулицею, здираючи з дерев останні лахи... Розкидає їх, жене за собою... Змарніле сонце хворобливо освітлює спустошену землю... І знову вітер... Безжальний... Розганяє спантеличені хмари... Скуйовджує їх, шматує, роздирає... І все жене, жене... Швидко, швидко, швидко... Парк... Сірий, бездиханній, мертвий... Його холодне тіло раз за разом пронизує вітер... Він хоч і безжальний, та не треба його карати... Пожалійте його... Він не винен... Він просто самотній
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
