Ср, 06.11.2024, 01:36
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про рідний край
 

покинуте село


      Покинуте село
 
Йду по селу, немов той цвинтар:
самотньо й порожньо, а ні душі.
Стоять  хати,  в них дух вже вимер,
Сліпі і  вікна в них,  немов  сичі.
 
Це ж тут колись жили й раділи,
співали, плакали й молились
мої колишні земляки,
діди та прадіди, й батьки.
 
Багато з них уже нема,-
давно лежать кістки  в могилах,
а діти й внуки розлетілись,
розбіглись по чужих світах.
 
Давно і я тут не живу,-
батьків залишив, рідну хату;
пішов у найми в чужину,-
там  долі кращої шукати.
 
Шукав так довго і далеко,
що, не збагнув як постарів.
Роки я,- не згубив даремно,
та жаль покинутих цих сіл.
 
Не від добра добро шукаєм
Давно у цьому світі грішнім.
І тільки те, що вже втрачаєм,
Цінуємо всього найбільше
 

Додав: oles (22.02.2012) | Автор: © Олесь Розхристана Душа
 
Розміщено на сторінці: Громадянину, Вірші про рідний край

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1939 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): Жаль, полинуті оселі, Села

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
1 Alokum • 16:09, 22.02.2012 [Лінк на твір]
гарно hands
avatar
4 oles • 19:25, 22.02.2012 [Лінк на твір]
Дякую,Вам за відгук,але було б гарніше писати і читати про квітучі села та "в тіх селах веселих і людей веселих".
avatar
"І тільки те,що вже втрачаємо,
стає для нас найбільш ціннішим."Гарною думкою ,правдивою,ви закінчили свій
вірш.Болісно приїздити туди,де порожньо ,а колись вирувало життя,в моєму
селі майже така ж картина.
avatar
3 oles • 19:10, 22.02.2012 [Лінк на твір]
Дякую Вам,за відгук,розуміння та співчуття.Покинуті села,це велика трагадія не тільки нинішнього покоління,а й прийдешнього.Мені здається ,що на нашій землі впроваджується, кимось витончено розроблена, програма відлучення нас від матері-землі і знищення нас як нації взагалі.Це творили червоні комісари під час колективізації,таке ж творять і нинішні "демократичні" глитаї під час приватизації,-почерк один.
avatar
5 metman17L • 21:03, 22.02.2012 [Лінк на твір]
Болюча тема. Подвійно від того, що ця "акція" носить не стихійний характер, а спланований. smile
avatar
Коли я розмовляла з однією білорускою, вона мені сказала наступне...
"Колись Україна була як квітучий садок, а зараз - як циганський табір... "
Навіть не знаю, що Вам сказати... Надіюся, що з часом над селами знову задзвенять пісні...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz