"І тільки те,що вже втрачаємо, стає для нас найбільш ціннішим."Гарною думкою ,правдивою,ви закінчили свій вірш.Болісно приїздити туди,де порожньо ,а колись вирувало життя,в моєму селі майже така ж картина.
Дякую Вам,за відгук,розуміння та співчуття.Покинуті села,це велика трагадія не тільки нинішнього покоління,а й прийдешнього.Мені здається ,що на нашій землі впроваджується, кимось витончено розроблена, програма відлучення нас від матері-землі і знищення нас як нації взагалі.Це творили червоні комісари під час колективізації,таке ж творять і нинішні "демократичні" глитаї під час приватизації,-почерк один.
Коли я розмовляла з однією білорускою, вона мені сказала наступне... "Колись Україна була як квітучий садок, а зараз - як циганський табір... " Навіть не знаю, що Вам сказати... Надіюся, що з часом над селами знову задзвенять пісні...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
