Сувеніри

Я повік бережу всі твої сувеніри,

Перше правило смутку – їх обрис в очах,

Існував у тобі, у слова твої вірив,

Доки не загубив золоте у світах.

В мене й досі ще є всі твої подарунки,

Розум каже: «Забудь», серце плаче: «Залиш

Кілька символів ніжних, п’янких поцілунків,

Про які пам’ятав пожовтілий спориш».

Заховав у шухляді твої валентинки,

Два десятки дрібниць, що вартують життя,

А мільйони дурниць, необдуманих вчинків

Шлють відлуння страждань нам щоночі здаля.

Я повік бережу всі оті сувеніри,

Мов уламки любові, шматочки тепла,

І крізь дні та роки не втрачатиму віри,

Що мої сувеніри ти теж зберегла.