Кохання – це Любов, в якій життя, Душа відкрита, зачарованість людини, Як паросток тендітний почуття, Що в похоті не губить сили… Це ніжний пагін для зростання деревця, В якому гнізда-щастя в’ють Жар-птиці, П’янкої насолоди джерело без дна, Ковток цілющий з життєдайної криниці. Це свіжий подих, що з Святих Небес Приносить стріли від Амура-Купідона, Ритм пристрасті,що в унісон сердець, Від підлості й підступності заслона… Росток кохання – візерункова вуаль, Могутній лиш у справжню фазу росту… Знайшли? – То захистім його! Щоб вберігав нас з високості. Йому потрібна щирість й теплота, Підтримка правди дотику й цілунку, Тоді зростатиме наперекір вітрам – Безсмертям стане його тайна трунку…
Мабуть, неможливо кохання збагнути, Воно для людини – бальзам і отрута. Душа, що кохає, до світу вразлива, Страждає вона, хоч насправді – щаслива. Кохання у серці багаттям палає, І кожна хмаринка, що в нього влетіла, Здається, на клапті нутро розриває, І душу немовби виштовхує з тіла. Здається, кохання подібне на вітер, Відчути лиш можна – торкнутись не вдасться. Ми, наче молитву, шепочем сім літер І прагнем пізнати примарного щастя. Сім літер, що склались у слові “кохання”, Усе, що поснуло в нас, можуть збудити. І навіть людину в хвилини останні Спроможні вони до життя відродити. Кохання – мов крапля роси на світанку, Торкне її сонячний промінь – щезає... Леліймо кохання своє до останку, Бо святості більшої в світі немає!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
дякую за оцінку