Марево
Мені наснився дивний сон А може то була реальність Я бачив – рай прийшов весною Конвульсій зла кінцева марність Потрапила в краси полон. Там не було рабів гріха Усі господарі лиш долі Жили не однією грою Де все розділено на ролі Забута там давно пиха. Безсмертна розцвіла любов Заполонила все навколо Вона була і є святою Її лунало вічне соло На тисячах незнаних мов Та все розтануло як дим Неначе маревом туманним Ще ніч вкриває нас пітьмою Здається зло ще нездоланним Потрібно ще боротись з ним.
Додав: укран (13.03.2012)
| Автор: © укран
Розміщено на сторінці : Філософам , Укран Укранович
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2318 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 17
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА