Палає іскорка в мені, Палає дух поета без упину, Вогонь розпалився уві сні, У часі,наче птиця лину. Пишу вірші я не собі, І знаю я їм ціну, Почав писати навесні, Без слова я загину.
Слово-іскорка душі, Вірші-вогонь народу, Буду я писати ці вірші, І не покину я це зроду!
Дуже гарний намір, тільки без муки нема науки, і написання віршів, як і кожна робота, потребує сил і вміння. Треба старатися правильно їх писати, щоб приємно було читати. Успіху!
Головне, що палає іскорка, при бажанні розгориться кострище.... Слово-іскорка душі -- гарний образ!!! але зверніть увагу в 3-му катрені на рими цінУ -загИну -- наголос на передостанній склад не сОбі - навеснІ -- теж саме підрівняйте рядочки І таке побажання на майбутнє - по мінімуму вживайте слова паразити і все лишнє відсікайте - тоді точно із іскорки розгориться кострище. НАТХНЕННЯ!!! ВАМ - ЗА "Слово-іскорка душі"
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
1
- ЗА "Слово-іскорка душі" 
