Зів'ялі квіти в цьому світі давно нікого вже не ваблять, як і спалені зірниці нікого не хвилюють. Лише спогади розмиті інколи тривожать пам'ять і світ веселкою малюють.
Вже погляд тихо догорає, бринить в очах вечірній сум а, розум серця не відпускає на волю, ховаючи красу,
Ще трохи часу в мене є і є бажання жити. Ще джерело кохання б'є І зваблює любити…
Мабуть, зів'ялий ранній цвіт, це перший слід від осені, що йде непроханою в гості, несе букет прожитих літ.
Я не можу зрозуміти, чому зів*яли почуття, чому немає в цьому світі для цвіту більше вороття.
Гарно,але ви часто використовуєте дієслівну риму,вона найпростіша,тому бажаю успіхів! Мабуть, зів'ялий ранній цвіт, це перший слід від осені, що йде непроханою в гості, несе букет прожитих літ.
Я не можу зрозуміти, чому зів*яли почуття, чому немає в цьому світі для цвіту більше вороття.======супер
Слідкуйте за формою написання, вона у кожному куплеті макє бути однаковою. Стосовно змісту - ще не все втрачено, ще забуяє знову цвіт у вашому житті... Пишіть бажаю успіхів
Дякую,Вам,за те що заходите,за коментар та побажання.Успіхів Вам та натхнення.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
