В розділі матеріялів: 123 Показано матеріялів: 41-60
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 7 »
Тепло, вже тепло навіть зрання,
Зима ступа, як ступа по дворі,
Діжа, діждались! як востаннє
Покотить сяйво в рідному селі…
На Півночі Криму в каналі,
Де жовтий намул і вода,
Гармошки тужливо ридали -
Нахлинула прикра біда.
Стала сохнути в хлопця нога.
Смутно глипа на танці каліка.
Тільки іноді потай згада,
Копнув як він колись чоловіка.
Гарно ластівка щебече,
Вправно крилами стриже,
Всім вітрам вона перечить,
Але сили береже.
Крізь світло-сірі вікна небо на землю шле потоки світла. Яка ж ти, земле, люба нене, у променях очам привітна!
Теревені, теревені –
Море слів і смислу жмені.
Скільки ви в вогні турботи
Принесли в цей світ скорботи!
Як добре насправді, що ми на цім світі
Хоч інколи можем побачитись так
І сісти всі разом сім'єю-суцвітттям
На відстані серця, що б'ється у такт
Україно, любима, єдина,
Найдорожча у світі моя,
Ти в мені, в кожній краплі-клітині,
Серця спраглого кожне биття.
«Рідний брате»,
Чого прийшов вночі до хати,
Які пісні, народе любий,
У дні тривоги, горя, згуби,
У час непевності, рахуби
Тобі співати я б хотів?...
Темнішає.
Спека у лісі відчутна...
Та я не про це!
Не про це
абсолютно.
Щезни, ти, крадій огидний,
Що в овечу вбрався шкуру,
Потайки що вклав безстидний
В руки звірів арматуру.
Я ішов по землі, кожен закуток серця обмерз.
Я тягнув на потомленій спині єдиний свій хрест.
Летять, блищать, мигають миті-шпиці,
Сумую і тремчу,
Та все вперед з прудкої колісниці,
Та все в майбутнє зрю.