Як добре насправді, що ми на цім світі Хоч інколи можем побачитись так І сісти всі разом сім’єю-суцвіттям На відстані серця, що б’ється у такт,
Притиснутись ближче, покласти на плечі Знеможено руки, сказати: « Прийшов… Пробрався крізь далі, крізь болі старечі, Багато з тих пір я вже стер підошов!!!”
І глянути в очі:» Як Ви тут без мене? Пробачте, що я не підставив плеча, Коли було тяжко, і вітер студений, І слово, що ранить прикріше меча.»
Як добре зустрітись, відкинуть тривоги, Зізнатись очима: «Люблю Вас, Люблю!!! Я, той, що ніколи не вірив у Бога, Щоденно за Вас Його щиро молю…»
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
0
