"поет. і, знов- дурний"-
так кинула вона
чи то з презирства,
а, чи- з ненависті,
в образу.
ну, віруючу ту,
я упізнав одразу.
- а, що?! поет- ніхто.
ніхто, ніщо, ніде!
і, вірш його
до мільйона не приведе...
- ну, і навіщо він тим людям?
людям, треба я!
бо, хоч я й брешу,
правда, все ж, моя!
усі поети, всі, без винятку- дурні? Шекспір, Шевченко і Петрарка і Міцкевич? писали на болючі теми, які вже не цікавлять аж нікого, ані малого, ні старого? бо вірші- то стара дорога! безритміє й безрим'я нам давай, але тоді, коли зберем врожай, а чи дєньжат зберем повний мішок, читай ти сам собі шекспірівський стишок. Іван Петришин
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
