Жаль один тільки раз я на світі живу, Жаль неможна почати все знову, Жаль родилась в сльозах, і в сльозах я помру... ні хвилини немає спокою... Все життя щось шукаю, І все когось жду, дуже часто в житті спотикалась, Досі вірю у те, що шукаю знайду, Я ніколи й ніде не здавалась... Часто думаю я, чому все це життя, я скитаюсь по білому світу? І кругом бачу тільки одне лиш сміття, Ясне сонце мені вже не світить..
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0
