(присвячую нашим журавочкам-заробітчанкам)
***
Гірко плаче осінь у твої долоні,
Сива моя нене, матінко моя,
Журавлина доля у твоєї доні,
Пригортає на́ніч хата не своя.
Не свої хороми напирають сіро
До утоми-болю струдженим рукам,
Що не раз ведеться падати у прірву
Темної знемоги за мізерний крам.
За надії крихту у пожухлій жмені -
(О, яка ж то ноша, Господи, важка!)
Поки догорають вигони зелені,
Поки скаче сонце дике, як лоша.
Тинною журою замащені днини,
Виписані слізно на листках душі...
Мов полинним лугом за́прано стежини,
Де зблудило долю в сонні спориші.
Гірко плаче осінь під вікном у мами,
Тулиться устами сумно до землі.
Там ридає ненька сива молитвами,
Поки відлітають в далеч журавлі...
(25.03.13)
Мила Лесю,який гарний вірш!Він весь наповнений ностальгією за рідним краєм.У мене аж сльози потекли з очей.Дуже прикро,що наші люди їдуть у чужі краї,щоб заробити на прожиття,кидаючи своїх дітей,батьків.Невже не защимить серйце у наших керманичів,читаючи такий вірш.За цей вірш Вам повинна нагорода.Але я не знаю,хто повинен її давати,якби хтось мені підказав як це робиться.І чи можу я це робити?Будь ласка підкажіть.
Не знаю, п. Галино, та найвищою нагородо була б зміна нинішньої ситуації в цьому плані хоч на дещицю! А то... серце обливається кров'ю, коли зустрічаєшся із заробітчанською статистикою і вже й зовсім захлинаєшся болем від тої величезної кількості непоправних випадків, які спричиняє ця проблема. Тільки й надією можемо вимащувати ті кроваві стигми... Дякую Вам за щиру небайдужість!
О, які пишні букети надій нинішніх, яких пелюстинок найрізноманітнішої масті в тому жмутку! Тулимо те пелюстя до грудей... і чекаємо, чекаємо... Дякую щиро!
Щойно відправила Ваш твір знайомій, яка більше 10 років у Празі. Її старенька так і не дочекалася доні... Каже, що читає і ридає... Боже, Боже... Скільки таких мам...
І не кажіть! Зруйновані сім'ї, голодні матерів діти, зажурені за дочками старенькі матусі... А скільки доль під укіс полетіло! Болюча тема, не менш ранима реальність... Дякую за небайдужість...
Надзвичайно майстерно і настроєво... Прикро, що аж надто реалістично... Боляче, за зламані долі...
Дякую Вам за вірш!!!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
