ТВОЄ РІЗВО (Вірш-загадка)
ТВОЄ РІЗДВО Ще не було нічого. Ще в майбутті слова. Тільки у Вічність човен Вже відпливав. Лиш народилась ніжність, Як весняна вода. Світ її ніжив, ніжив, Смутку ясного додав. Слабкості загадковій Дав потаємних сил. Серце налив любов’ю, Щедро сипнув краси. Срібла – у погляд, шовку – До золотого плеча… І закохавсь – до шоку! – Замилувався Час. В коси вплітались зорі, Ніжно леліла длань. Тіло, іще прозоре, – Вже як вулкан тепла. Дав весняного снігу, Що так неждано летить. Пестив і ніжив, ніжив – І народилась… Ти! Дощик Тобі з веснянок, В очі – блакить небес. Хто Ти: Богиня? Мавка? Хто розпізна Тебе? ТИ – джерельце чи повінь? Чи насолода-біль? Зради, страждань, любови – Більше чого в Тобі? Ще не було нічого… Ера віки пливла… Порожньо, зимно, чорно… Ти – вже була! Ще не зривались коні, Ще ні доби, ні юрби, Ще не було нікого – Світ вже Тебе любив! Ще ні жури-печалі, Ще не світив вогонь – ТИ освітила далі Сяйвом своїх долонь! Усмішка – вже Джоконди! – Так таємниче цвіла! Хто вона? ЖІНКА! Онде Щойно отут пройшла. (© Любов СЕРДУНИЧ)
Додав: Lubavka (05.03.2016)
| Автор: © Любов СЕРДУНИЧ
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ Maksymovych : Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
"А риба сама скинула кості"
Ludmilka : Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!
Nemo : Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...
у Вас 
1
Любови Вам! 