Пн, 04.11.2024, 20:19
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3382]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про жінок
 

Снайпер

Ця тема хвилювала мене ще багато років назад. Ще тоді, як я був зовсім молодим. Але мою свідомість формував комсомол, а пізніше – Комуністична партія. Вони з великою майстерністю могли зробити чорне білим і навпаки. Не всіх, але переважну більшість людей вони з такою ж майстерністю могли переконати, що це саме так. Я відношу себе до меншості, а сьогоднішнє життя підтверджує, що я в оцінках деяких, тяжких фактів нашого життя не помилявся. Жінка- снайпер. Жінка-вбивця. Це нонсенс, нісенітниця, безглуздість, абсурд з якими моя свідомість ніколи не мирилась і не змириться до самої смерті. Мужчина-вбивця в ролі захисника Батьківщини чи громадського спокою, чи свого життя – з цим ще з натягом якось можна змиритись. Але в цій ролі жінка-вбивця в моїй свідомості ніколи не виправдається.

СНАЙПЕР

Я якось осіннього, теплого дня,
Працював з задоволенням у своєму саду!
У плузі був запряжений замість коня,
Втомився, думав ще трішечки і вже упаду!
Але, що зробиш – життя в нас таке,
Орати не будеш, то їсти ніхто не дасть!
Сонце сідало, повітря неначе вино п’янке,
Але вірилось - трудящому Бог воздасть!
Після саду, на черзі ще моральна робота,
Я приїхав і до комп’ютера – в державі війна!
Ось яка на сьогодні чорна і страшна гризота,
Ось на екрані безвинно убитих людей імена!
Дивлюсь в Іловайську російські брати,
В залізний котел українців взяли!
Стріляли і вішали неначе кати,
А хто не здавався того розп’яли!
А ось у Широкіно все розбомбили,
Будинки і школи, дитсадки та лікарні!
А те що не рушилось, те підпалили,
Вбивали брати-бандити неначе безкарні!
Як від новин не рвалась на частки душа,
Але втома змагала і я сидячи майже спав!
Дівчина-снайпер Сатану роботою потіша,
Та я вже у сні по хмарах на небі ступав!
Мені марилось, що я перевтілився в жінку,
Що в темряві крався в густому чагарнику!
В руках я тримав сучасну супер-гвинтівку,
І ось я на високому дереві, вже в тайнику!

Я неначе десь збоку на себе дивився,
Не може такого бути – я, та в жіночому тілі!
Взявся за груди – жіночі і я розгубився,
За боки взявся, а вони такі пишнотілі!
Та більше всього мене здивувало,
Що в серці моєму та в моїй голові!
Ніколи в житті чорних дум не бувало,
І радість для мене - це люди живі!
А зараз в моїй напівсонній свідомості,
Марилось щось смертельно страшне!
Вбивати людей бажалось до непритомності,
А горе здавалось таке приємне та запашне,
І ось я вже в тайнику і дивлюся в приціл,
Такий, що показує все в безпросвітній ночі!
Ой, щось заблищало – вода, вікно, частокіл,
І наче тяжко несе когось хтось на плечі!
А в мене азарт вже, неначе в мисливця,
Так, так – нехай обернеться до мене лицем!
Мені зовсім байдуже, що я жінка-вбивця,
Я так полюбляю пригощати свинцем!
Я бачу в прицілі – двох у військовій формі,
Цілюсь в голову тому якого тяжко несуть!
Клац курком, все, кінець – справа в нормі,
Другому кулю в шию – вже їх тепер не спасуть!
А Сатана неначе десь наді мною,
Нашіптує в вуха – добре працюєш!
Я нагородою наділю тебе неземною,
З нею ти поспіваєш та потанцюєш!
Щось у свідомості моїй заятрилось,
Якась недовіра до Біса та Сатани!
І щось страшенне знову марилось,
Неначе смокчуть з мене кров таргани!
Зусиллям волі душа моя піднялася,
Та з жагою покинула тіло дівчини-вбивці!
В небо, до Бога душа моя, вознеслася,
Туди де мешкають душі-щасливці!
На якусь мить сон тяжко мене покинув,
І здушили питання нелегкі до дівчини!
Та крик до неї наче в пекло поринув,
Що зробило схожою тебе до тварини?
Адже Бог дав тобі щастя велике,
Людям на світ життя дарувати!
Звідки ж бажання з’явилося дике,
Сіяти смерть, нищити та вбивати!
Адже жінка – це радість, весна та кохання,
Жінка – це сонце, сміх та весілля!
Жінка – удачі, добра сподівання,
Жінка – це квітів, та літа привілля!
Яку ж немислиму ціну треба просити,
Щоб все це продати – отримати смерть?
Не краще було б отрути вкусити,
Щоб не пустити життя шкереберть?
Що розкажеш ти потім своїм малюкам,
А що друзям своїм ти будеш брехати?
Як ти в очі будеш дивитись батькам,
Як повітря земне ти зможеш вдихати?
Розкажеш як без Божого суду сама судила,
Та присудила до смерті пів сотні людей?
Розкажеш як з Сатаною по лісу блудила,
І вбивала чоловіків, жінок і навіть дітей?
Будеш розповідати як дивилась в приціл,
Та бачила в ньому молоду медсестру?
Бачила як голова її розлетілась навпіл,
А потім ти пила самогон та курила махру?
А як будеш жити, спати, сміятись,
Як будеш совість свою шанувати?
Як будеш ходити по світу і не боятись,
Адже душі вбитих теж можуть вбивати?
Що, скажеш, що боронила свою Батьківщину,
Скажеш, що вбивала ворогів в АТО?
Скажеш, що заробляла якусь копійчину,
Купила хліба, будинок, пальто та авто!
А, що продала, що втоптала під ноги,
Совість свою, весну, та кохання?
А скільки принесла біди та тривоги,
Скільки нещастя, сліз та страждання?
Я прокинувся, наді мною образ Ісуса Христа,
Боже пробач, прости мене грішного!
Я благаю тебе – збудуй на землі моста,
Моста в головах жінок, безсмертного, вічного!
Такого, щоб жінка в земному житті,
Його ніколи, нізащо не змогла, перейти!
Навіть, якщо райські яблука за ним золоті,
Не дай її, Боже, міст цей пройти!
А ще прошу, Боже, якщо ти дав волю,
Жити людям на світі як вони хочуть!
То ж позбав людей нестерпного болю,
Захисти від скверни, чуєш чорти регочуть!
Захисти жінок на Землі від лабет Сатани,
Ти ж нам, мужчинам, додаси цим щастя!
Боже, позбав наших дівчат будь якої війни,
Ми віримо в тебе, дай їм свого Причастя!

12 лютого 2016 року Григорій Трудний

Додав: Gtrudny (26.08.2016) | Автор: © Григорій Трудний
 
Розміщено на сторінці: Вірші про жінок

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2132 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
avatar
0
1 Asedo1949 • 13:08, 27.08.2016 [Лінк на твір]
Це філософське питання... А чи знаєте Ви, що в кожній людині є чоловічі і жіночі гени, і якщо перевага жіночих , народжується жінка, а один, два більше -чоловік. Ми хочемо бачити жінку такою, як нам подобається, і не хочемо зрозуміти, що можливості жінки, майже, як у чоловіка, а в деяких випадках і більші. А вбивати - гріх великий, що жінці, що чоловіку, але коли є нападники, то необхідно оборонятися, і тут дуже добре коли жінка може це зробити.
avatar
0
2 укран • 20:23, 27.08.2016 [Лінк на твір]
Погоджуюсь із попереднім коментарем, у кожного з нас є і жіночі і чоловічі гени...
ХУ - статеві хромосоми чоловіка
ХХ - статеві хромосоми жінки...
У птахів навпаки... Тобто поділ на чоловічу та жіночу половини, з наукової точки зору - недоречний...
Кожен з нас - Особистість...
А на війні як на війні... Навіть діти воюють...
Бажаю Миру всім...
avatar
3 Gtrudny • 17:29, 08.11.2016 [Лінк на твір]
Відповідаю на Ваш і на попередній коментар разом. Думаю, що слова відповіді, а також вірші Звернення до мужчин та Снайпер мені продиктували мої чоловічі і жіночі гени (якщо жіночі в мене є) одночасно. Вони підказують мені, що жінка-снайпер - це найвеличезніше негативне відхилення людського розуму, яке нормальним людям ніколи не зрозуміти. Ні, не жінка-вбивця тире відхилення (в житті може бути все і як Ви вірно примітили, що і діти воюють), а саме - жінка-вбивця-снайпер. Я впевнений, що з цією особою по своєму бажанню сісти за один стіл, подарувати їй квіти, протягнути руку привітання можуть тільки люди з нездоровою психікою. А її статус неможливо виправдати ніякими обставинами, в тому числі і нападниками.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz