Копія листа що вислав на адресу - opereta@ukr.net
22.10.2016 11:55:21
Шукаючи в інтернеті блукав сайтами , але серед усіх
один мене захопив . Бо коли слухаю будь яку музику
вслухаюся в її душу , а коли співає артист чи артистка
в душу її слів . Ці музи нас оточують щодня , лише справжні співаки можуть зрозуміти їх і передати нам , маленьким людям щоб ми жили і піднімались з мотивами їхніх муз все вище і вище , а мелодії ставали крилами які підхоплюють мене ( слухачів усіх) вгору і несли до неба . Вируючий шал співу ( Тамари Ходакової) захоплює мене ніби якийсь вир часу і несе у безконечність де тільки вона і я … Я може наївний слухач , але відчуваю музу кожного творця , чи то музиканта , чи художника , чи поета ( будь якого й іншого) , і тоді ніби співпрацюю з ним . Найперше я почув її «Карамболіну» , вона влила в душу такі емоції , таке натхнення , таку бурю почуттів і відчуттів , що став я молодшим , зовсім юнаком , взагалі маленьким дитинчам , ніби роки відійшли і мені знову 14 років , і я вперше причастився високою музою Класики . Співачка ніби передає стан моєї душі , ніби вникає в приховане єство емоцій які давно вже цей світ спопелив . І не хочеться більше нічого , тільки слухати її спів …22.10.2016 10:04:04
Ходаковій Тамарі
(співачка)
Неначе сонця промінь зазвучав
Прелюдією дня ,
Який всміхається мені
Вже від сьогодні і щодня .
Звучить весь час
Мелодією вступу ,
Немов у серце вже вступає
Світла день ,
І покидаю я життя
Малюсіньку халупу
Вступаючи у спів -
В її душі палац
Де ви запалюєте
Вже людські серця.
Й десь скромний я
Отам сиджу
Вслухаюсь у голос ваш …
І просто плачучи мовчу
Бо чую спів душі …
Де без прикрас звучить весь час
Ця музика часу
І відчуваю подих ваш
Й мелодію оцю …
«карамболіна» …
Що сказать …
І просто я мовчу…
22.10.2016 9:19:59
| 
та
у Вас 
0
