Не зробиш душі підтяжку І їй не наростиш вії, Крізь губи в тугу натяжку Змістовності не навіє… Від кількості силікону Любов не росте у людях, Адже почуттів спокону Не більшає з того в грудях… Ви можете все змінити... У м’язах, волоссі, шкірі, Та потім кого винити? Чи маски бувають щирі?... Для чого ця гра з красою? Розвіюються тумани І що не зійде з росою, То просто – самообмани…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 2062 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
