Може вона варта того що вдалось їй Чи отак неждано запросилось в дім, Тільки в її косах не блукала осінь, Тільки її голос не розносив грім. Буде вона радо щастя зустрічати, Буде усміхатись, мовивши привіт Та вона не вміє радісно втрачати І останній з серця віддавати світ. Може їй комфортно зручно підходити І сіяти штампом вигідний товар І у неї плани на подальше жити І її корона досягає хмар. Їй не треба праці, ні вершин далеких, Всі готові блага вже в її руках, Хай би їй щастило по житті так легко Як ішлось неважко по чужих сльозах.
З усією повагою до Вас творців, майстрів, римувальників. Мабуть я чогось не розумію або може не вмію розуміти. Якось мені тісно в усіх тих рамках, формах, ритмах... Пробачте, що зайняла Ваш час. Я ж думала, що вірші не оцінюють, не вирівнюють, не коментують. Я думала, що їх відчувають, в них народжуються, що ними живуть. Але справжня помилка та, яка нічого нас не навчила. Більше на стану Вас тривожити. Бажаю Вам того, що є для Вас щастям. І нехай ніхто не закує в рамки свою душу.
я так зрозуміла, що це вірш про жінку, яка має багато чого в матеріальному плані... що вона йде до мети не зважаючи на людей... але особистого щастя не має.. я правильно зрозуміла зміст?
У неї є все, щоб бути щасливою і вона забрала в мене те єдине від чого була щаслива я. Вона взяла мою любов...Чому я бажаю їй щастя-тому що вмію радісно втрачати...Я повинна... щоб жити далі.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
