Сб, 23.11.2024, 03:12
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 162

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Пробач, синочку

Пробач, синочку, за страждання,
Що на цім світі пережив…
Пробач, що я не відпускала,
Коли до Бога ти спішив…
 
Роки ідуть…вже  й 18-ть
Тобі  б сьогодні святкувать,
Та заховався ти в могилу,
Щоб там під каменем лежать…
 
Стояла пусткою колиска,
Тебе чекаючи в кутку –
Ти ж в Небо Янголом піднявся –
Лиш біль залишив й гіркоту…
 
Чужим рукам себе дозволив
Ти вповивати й одягать,
Моїм лише у домовину
Тебе судилося вкладать…
 
Співали пісню монітори –
Не колискову, а сумну…
А ритми серденька донині
Душі моєї рвуть струну…
 
Я егоїсткою, напевно,
Тоді дала тобі життя
Й не розуміла, що до Бога
Твоя дорога пролягла…
 
І знову серце рветься з болю,
Що ти не мій, а в Небесах
Та їх блакить чарує завжди,
Як мертвий сум в твоїх очах…
 
Пробач, що не змирилась досі,
Що часточку себе тоді
В могилу мовчки положила
Зоставшись  жити на землі…
 
Пробач, що сльози не вчухають –
Рясним дощем, як завжди йдуть,
Хоч  видаюся сильна зовні,
Та душу й тіло болем рвуть…
 
Благослови ж нас, мій синочку
Дай спокою моїй душі –
Прожити  стільки, як судилось
Й не потонути у грісі...
 
То ж вимоли в самого Бога,
Для України світлий день,
Щасливу  долю, мир й достаток
Й для брата свого  та його дітей

 
Іванна Осос 24.03.2015
(PS: сьогодні 18 років від дня народження синочка Степана…)
 

Додав: Lilafea (24.03.2015) | Автор: © Іванна Осос
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1455 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
avatar
0
1 Лілія • 12:14, 24.03.2015 [Лінк на твір]
До сліз... Мої вам співчуття.
avatar
0
2 Lilafea • 12:57, 24.03.2015 [Лінк на твір]
дякую! та  сльози не висохнуть ніколи...на жаль не віврю що час може вилікувати...НЕ ЛІКУЄ!!
avatar
0
3 karas • 07:57, 25.03.2015 [Лінк на твір]
Біль із душі , пережиттям , прямо у небо як молитва лине ... Сумно , написано , але душа ... все залишається в памяті ... співчуваю якщо ви таке пережили ...
avatar
0
4 Lilafea • 10:14, 25.03.2015 [Лінк на твір]
здивувала в вашому коментарі  фраза " якщо ви таке пережили"...невже той , хто не пережив писав би таке??
avatar
0
5 karas • 08:06, 26.03.2015 [Лінк на твір]
поет , людина дивна , чудна , часто всотує в себе таке , з чужими болями і чужими переживаннями , з переплетеннями власних переживань ... співпереживання буває також дуже сильним ... Так що вибачте , якщо чимось образив ...
avatar
6 iv-ann • 20:08, 27.03.2015 [Лінк на твір]
тільки людина яка сама пережила може так сердечно з біллю написати ! hands
avatar
0
7 Lilafea • 14:52, 30.03.2015 [Лінк на твір]
дякую за розуміння...Пережила день коли моєму молодшому синочкові повинно б було виповнитися 18-ть..пригадала всі ті страшні дні в хірургіях та реанімаціях...до сьогодні двояке відчуття - і що все спробувала зробити щоб спасти його від смерті, а з іншої стороги гложе душа, що всі ті дні був не в моїх обіймах а чужі руки в реанімації його й переодягали й годували..хоча й моїм молоком...Тому всі ці слова й так складається що кожного року в ці дні пишу своєму Степанкові, розмовляючи таким чином з ним


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz