Як би ж то я могла в душі картину,
намалювати в жовтий і блакитний кольори,
розкрити серце де лежать перлини, які блищать теплом, неначе зорі уночі.
Та показати ту картину людям,
і осуд що в народі відійде у забуття,
хотілося б вселити щастя в груди,
всім тим, хто так і не знайшов, на жаль, свій сенс життя.
Як би ж то я могла.....
2015 рік
Як я Вас розумію,п.Ірино, бо такий щирий крик душі не раз виривається із грудей. Іноді хочеться закрити ввесь світ від зла і лихоліть, але не завжди вдається, як Вам, це викласти на папері.
Отут у вас щось не так:Та показати ту картину людям, і осуд що в народі відійде у забуття, хотілося б вселити щастя в груди,.... Я так і не зрозуміла, що з тим осудом))) Чи показати його людям? Тоді навіщо?
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
2
