Батьківська криниця, батьківська криниця,
З неї я думками й досі воду п`ю,
Тут життя живиця, променем іскриться,
Вогник цей роками в серці я ношу!
Батьківські пороги, батьківські пороги
Кличуть безнастанно, я душею йду,
А дуби розлогі, вказують дороги
Бачу їх здалека, ой чи ж долечу!
Крила надломились, крила надломились,
Сила розгубилась, вже не піднімусь,
Вже й з рахунку збилась, де роки поділись,
Крутяться дороги, вгору не здіймусь.
Батьківська криниця, дай води напиться,
Знаю, чародійна у тебе вода,
Дощиком здіймися, до мене вернися,
Лиш ковток потрібно, дома буду я!
|