Дивись! Яке усе тепер! Яка ж пора настала! Живи! Живи є час! А часу - завше мало...
Малює квітами казки весна і буйний вітер. Меражать хмари у лісах дерев могутні віти. Свої мелодії дзвінкі здіймають в небо птахи. А скільки дива на полях! Криваво-кровних маків!
Чарують сонячні зайці, зовуть до себе води. Це сила та, котра навік об'єднує народи! Краса! Безмежна і п'янка! Жива! Ні! Невмируща! Часом солодка, приторна, текуща, невсипуща! Вона не відцвіте коли мине палюче літо. Вона залишеться коли й не буде сил радіти!
Такі тепер у нас часи! Ми всі митці-поети! Під силу кожному із нас заримувать куплети. Створити власний світ казок і змайструвати диво! Ступати в щось нове ось так як той струмок - сміливо!
Жити допоки ще Твій Час! А Час Твій не минає, допоки в думці хоч одна з таких казок витає... Усе таке...живе тепер! Дивна пора настала! Живи! Живи поки Твій Час! А часу ж завше мало...
так є. весна.а часу завжди мало. тільки ми це не розумієм. або розумієм занадто пізно. бо треба цінувати час. життя. кожну мить. цінувати тих. хто поруч. близьких і друзів...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас 
0
