Дивись! Яке усе тепер! Яка ж пора настала! Живи! Живи є час! А часу - завше мало...
Малює квітами казки весна і буйний вітер. Меражать хмари у лісах дерев могутні віти. Свої мелодії дзвінкі здіймають в небо птахи. А скільки дива на полях! Криваво-кровних маків!
Чарують сонячні зайці, зовуть до себе води. Це сила та, котра навік об'єднує народи! Краса! Безмежна і п'янка! Жива! Ні! Невмируща! Часом солодка, приторна, текуща, невсипуща! Вона не відцвіте коли мине палюче літо. Вона залишеться коли й не буде сил радіти!
Такі тепер у нас часи! Ми всі митці-поети! Під силу кожному із нас заримувать куплети. Створити власний світ казок і змайструвати диво! Ступати в щось нове ось так як той струмок - сміливо!
Жити допоки ще Твій Час! А Час Твій не минає, допоки в думці хоч одна з таких казок витає... Усе таке...живе тепер! Дивна пора настала! Живи! Живи поки Твій Час! А часу ж завше мало...
так є. весна.а часу завжди мало. тільки ми це не розумієм. або розумієм занадто пізно. бо треба цінувати час. життя. кожну мить. цінувати тих. хто поруч. близьких і друзів...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
