Як добре вночі! Одинокий Живу мов у вічному сні. Лиш часом, буває, неспокій Постукає в серце мені. Нерідко закрадливий смуток У душу, мов холод, війне. І спогади про незабуте Бентежать ще довго мене. У роздумах про сьогодення В мені помирає поет. Одразу зникає натхнення І пісня не рветься у лет. Гадати наївно не варто, Як вірити снам невпопад. Уранці охоплені жартом Вертаються мрії назад… Як добре вночі! Одинокий Потроху обдумую все. Тим більше, що часто неспокій Ночами безсоння несе.
Чудовий вірш, Вікторе. Особливо мені сподобалося: "У роздумах про сьогодення В мені помирає поет." Це істина. Реалії не надихають, але в житті є і таке, що надихає. Бажаю, щоб саме такого було якомога більше. Малесенька порада: "в вічному" - бажано уникати збігу однакових приголосних, це заважає читати твір з тією насолодою, на яку він справді заслуговує.
Не розумію сам чому і відкіля взялося ''ніби''? Коли вранці друкував, здається, був уважним. Тут справа не в приголосних навіть - зайвий склад появився. Уникав повторення ''як'', мабуть, більше нічим собі пояснити не можу цю помилку. Дякую за коментарі і окремо - за спостережливість. Софія, що в душі - те на папері! У вас по іншому часто буває?
Ось так і я. Година пройшла, як повернувся від памятника Шевченка в пригніченому стані.Чого тільки там не почув? Усі люди злі, ображені якісь, говорять, як на виборчих дільницях. Це ті, кому давали слово. Другі стоять, уважно слухають не виступи, а заклики партійних лідерів і, склалося враження, чекають лише їхньої команди покласти свої голови за Україну. Набридли вже ці балачки. Любиш Україну - підтримуй президента! Звинувачувати його можна у всьому, але не в національному питанні. Боляче сприймаю такі речі, серцем реагую на несправедливість... Ось такий і буде наступний вірш.
Якщо народжується наступний вірш - це говорить про те, що Поета із Вашого нутра і коцюбою не виженеш... Нічного натхнення обранці: Наш Віктор, комп'ютер, сичі... Поет, помираючи вранці, Відродиться знов уночі!
Тебе зустріти звіддалік -Забути і не знати, Що друга вже не перший рік Приваблює в Карпатах. В далеких Альпах - ворожба, А тут - печаль розлуки. Тебе придумав я хіба, Як пізнім гостем стукав?..
Мені дуже подобається ваша інтимно-любовна лірика, в ній є щось особливе... може, політ? а ці рядки мені нагадали себе.. поки не перечитала поезію однієї людини. після того пишу все що пишеться)))))) _______________ це так, роздуми... те, на що наштовхнули рядки))))) а раз змусили про щось замислитися, то це значить 5! ))))))
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
