Вт, 05.11.2024, 16:46
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 607

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Мине


Мине

 
Перемовчу цю мить, пережурю цей день,
а небо знов нахилиться й заплаче.
Я знаю, що мине, і добре, й зле мине,
і буде так, що й не було неначе.

І тільки вітер змін у віття шугоне,
і заколише цю нестримну тугу,
що перейшла собі негадано мене
і знов намалювала чорну смугу.

Але відрада є - із хмари сипоне
білезним снігом, бо зима ще нині.
І в душу увійде освяття неземне
й засіє світлом річища полинні.

І я скажу собі - агов, дівице, не
давай себе здолати сірій втомі!
Бо, знаєш, так бува, хтось волю обітне
і відчай оселяється у домі.

А ти його жени, своєї хай не гне
і хай не пеленає в тугу стіни.
Міняється усе, і радісне, й сумне,
і навіть те, що нібито незмінне.

Тож приголуб цю мить, і цей журливий день,
і небо пригорни, нехай не плаче,
бо й біль оцей мине, усе колись мине,
і буде так, що й не було неначе...

14.02.17 р.
 
 

Додав: LesyaGenyk (27.02.2017) | Автор: © Леся Геник
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Геник Леся

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1957 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
0
1 ullad1 • 21:41, 27.02.2017 [Лінк на твір]
Дуже вірно і дуже гарно!
table-10
avatar
0
2 LesyaGenyk • 22:47, 27.02.2017 [Лінк на твір]
Щиро дякую! shy
avatar
0
3 Asedo1949 • 14:08, 28.02.2017 [Лінк на твір]
Все тече, все змінюється і навіть найсумніші дні з часом змінюються, хай навіть не на веселі, та все ж світлі. Розмаїто!
avatar
0
4 Лілія • 15:32, 28.02.2017 [Лінк на твір]
А за чорною смужкою завжди приходить біла. Гарний вірш. хоч із ноткою ностальгії.
avatar
0
5 nasvictor • 20:49, 28.02.2017 [Лінк на твір]
Гарненько! Знаєш, Лесю, текст нагадав мені притчу про царя, в котрого на перстенику був напис "ВСЕ МИНЕ". Одного разу в пориві люті він зняв той перстень і кинув на підлогу. Коли гнів пройшов, цар підняв перстень і побачив ще один дрібний напис всередині" І ЦЕ ТАКОЖ МИНЕ". Все мине: і чорне, і гірке, болюче. Чекаєм світлого! Будьмо! Щасти!
avatar
6 poshipelov • 15:28, 01.03.2017 [Лінк на твір]
Все мине, і біль утрат, гіркий сум...
і саме життя, і почуття гарячі,
і щирий сором, і болючий глум,
і щирість серця, що і сміється й плаче...

Все мине... минуть роки і віки...
Зостанеться лиш час, що вічний, невблаганний
зостанеться лиш окремі сторінки
у рідній пам'яті далеких ще нащадків...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz