Птаха випорснула з рук, - Вирвалося слово. Стогін, схлип, чи просто звук, Але мовив, мовив… Хтось ніяково мовчав, Хоч і чув, і бачив, Як повчала дитинча Мати нетерпляче. Молотила, наче сніп, І трясла, як грушу…
А у нас немає закону який може захистити дитину від насилля у родині.. а, можливо, є, але він не працює. Хоча є ще таке коли дитина просто вередує тому що йде "приміряння хто в домі господар" і у цій ситуації один з батьків просто ігнорує істерику))) Для оточуючих це виглядає дико, бо простіше купити те що дитина хоче)))) А для батьків простіше стриматися і перечекати істерику))))))
Закон є, але він працює у нас так, як і багато інших - вони хороші, а скористатися ними може не кожний... Не подобається мені таке виховання, особливо на людях. Помітив, що частіше від чоловіків саме так люблять виховувати дітей сучасні молоді мами. Дякую, Наталко.
Ті батьки, що б"ють дітей, не розуміють, що прийде час і це вже не допоможе, бо ввійде у звичку, це вже не буде ефективним. Тоді що робити? А якщо ще й на людях, то, взагалі, істерички, які демонструють свою неспроможність, безпомічність. Як пише автор "хворі на бездушшя". Якщо після прочитання вірша хоч хтось задумався, то вірш удався. Дивлячись. що є коментарі, робимо висновки.
А може недовихована чи, нехай вже Бог простиь, своїми батьками забита- затуркана... Як ви все знаєте! ''Стогін, схлип чи просто звук...'' - це те, що зміг сказати автор. Дякую.
бездушний світ аж захлинає серце як важко вирватися з цього стану
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
1
