Жорстокий світ рівняє всіх з землею.
І байдужі йому людські почуття.
Не виростить у душах орхідею.
Сльозами зросить молоде життя.
Його слова, немов ножі у серці.
І думає, що творить він добро.
У ньому співчуття не віднайдеться.
Усе у ньому тереном зросло.
У ньому заздрість, наче змій- спокусник
Говорить що купаюся в трояндах.
Він від Бога нашого відступник
Він із брехнею ходить в променадах
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1697 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
