Італійська класична поезія.
Уґо Фосколо
(італійський поет і письменник, 1778-1827)
"В монастирі"
наче, в обителі, самітня діва,
якa обожнює синь неба,
яскравий місяць й тишу зір далеких,
чує присутність Божу, і на кимва'лі, вміло,
такт відбива ногою і перстами,
блукаючих чуттів очей, до нот уважних,
торкається натхненністю кимва'ла.
та, коли, враз, любов ті спогади
зненацька висилає в серце,
повільніше на клавіші лягають пальці,
і, нежданно, м'який і таємничий наспів,
вкладається в потоки звуків, що з дерева бринять,
й слабко, й повільно в ауру злітають.
Коли любов - то серце гріє щось високе і щасливе !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.