Моїй подрузі

Моя подруго, в день цей небуденний,

Тебе вітаю й твій весняний цвіт,

Бо хоч зима зігнула віти земні,

Твоя душа не рахувала літ!

Тож квітни довго! Хай чекає небо!

Ти приклад сили, розуму і діл.

Сіяла мужністю, пишалась світлом Феба,

Минала тьму, вітала свій приділ!

Бог був з тобою, він і завжди буде!

А як скінчиться тимчасовий шлях,

Там за столом, піднімем келех чуда,

Цвістиме дружба наша й в небесах!