Кружляють повільно листки золотисті.
У теплі краї відлітають птахи.
До сонця всміхаються квіти барвисті.
І знову до школи ідуть дітлахи.
Сміється, щебече, пустує малеча.
Над нею лебідками линуть хмарки.
Грайливий вітрець щось привітно лепече.
Мандрую думками в дитинства роки.
Будинок старий на околиці міста.
З біленького ситцю шкільний фартушок.
Подвір"я маленьке, затИшне і чисте.
Усміхнена вчителька. Гурт діточок.
Надіє Семенівно, я не забула
Всю Вашу науку і серця тепло.
А тільки дитинство, мов сном, промайнуло.
Багато подій з того часу пройшло.
І знову погожий осінній деньочок.
Сьогодні проводжу свій перший урок.
Я дуже хвилююся - нервів клубочок.
Не легко дається в професію крок.
А потім рутина: уроки, педради,
Гуртки позакласні. Напружені дні.
Знаннями ділилася щиро і радо.
Не зАвжди щастило у школі мені.
А час плине швидко. ПосИвіли коси.
Стою на лінійці, останній в житті.
Мені усміхається, зваблює осінь,
Розсипала щедро листки золоті.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
