ВОГОНЬ ЩАСТЯ Десь на узліссі Щастя загубилось, Палає, мабуть, й досі там вогнем, Бо з ним дружити так і не навчилась, Тому й життям окремо далі ми ідем…
Воно когось ще гріє спозаранку, Чи восени, а чи й в оті морози злі, Забувши про життя мого світанки, Крижини в серці холодить й в душі.
Можливо, саме біля нього в Ніч казкову, Дванадцять Місяців зберуться гомоніть, Воно й тоді співатиме лиш колискову, Душі моїй, що ще наївна в мріях спить.
Десь на узліссі Щастя загубилось, Вже не шукатиму його, бо все дарма – Не збудеться в житті, все що наснилось, Бо в моїх мріях й планах вже давно Зима…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Глибокий алегоричний вірш про кармічну справедливість і моральне покарання. Вміло описали "бенкет долі", де людина змушена "скуштувати" наслідки своїх вчинків. Ех, якби ж вж
у Вас 
0
