Останні крапельки життя
Ловлю я спраглими вустами
І тішуся, немов дитя
В обіймах лагідної мами.
Мене чарує кожна мить
Мого земного існування.
А час чомусь так швидко мчить.
Можливо, кожна мить - остання?
І кожен Божий день мені
Здається подарунком долі.
Події радісні й сумні
Чергуються. Проблем доволі.
Та я сприймаю без ниття
Мої проблеми й .негаразди.
Не дам поганим почуттям
Життєву насолоду красти.
Життя моє, люблю тебе
Я від народження й до згину.
Але гукнув Господь з небес:
"Прямуй до вічності, людино."
12. 07. 2021
Ностальгією усе звучить чимось несповненим в турботах , життя вперед напевно мчить , а ми в роботі ... і в роботах . Пора спинитися на мить , щоб пізнавати що минуло , у ностальгії прозвучить , усе що в серці не заснуло .
Сумно, п. Таміло. Але так воно і є, як не крути. Відчуваю, притиснуло Вас, але тримайтеся. Туди ми завжди встигнемо. Життя прекрасне.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
0
заснуло .