Якщо піду якось нежданно, Нікого прошу не винить, Бо Небо кличе неустанно, Та в височінь свою манить...
Колись, казали – не судилось Мені в земне життя прийти, То ж каялись, що помилились, Всі, хто посмів таке ректи...
Та я прийшла, переборовши, Лихі прогнози та страхи, Кровавим болем окропивши, Терново вплетені шляхи... Для чого я живу на світі, Не визнана моя де роль… Шукаю сенс у розмаїтті, Стоптавши душу у мозоль...
Та Богу дякую за ранок, Благословенний кожен день, За ніч, що запалить світанок, Співаючи й сумних пісень...
Права не маю нарікати На Богом даний днів потік, Судилося хоча страждати, Доп’ю смиренно я свій вік…
Якщо піду якось нежданно, Нікого прошу не винить – Душею завжди буду з вами, Хоч моя свічка й догорить…
...щось мабуть там, на Небеса , наплутали і вирішили що я геть ВАЖКОАТЛЕТ
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
