ЗНОВ ВІДСІКАЄМ ГОЛОВУ Знов відсікаєм голову Предтечі Мечем наруги й богохульства злом… У храмах чиним неугодні Богу речі, Хрестителя й Христа проливши кров…
В наш час, на жаль, є також «Соломії», У танці Іроду котрі бажають угодить, Пророка топчуть нашого, мов Змія, Щоб у корону власну голову всадить…
Навіть не слухавши порад Іродіади, Спішать Хрестителя Івана погубить, Отримавши ту довгождану Тацю Зради, Уже й самі себе не здатні полюбить…
То ж «Соломії», що безумно танцювали, Позбавивши чеснот Пророка й голови, Чи втішились, коли той «дар» дістали, Втопивши свою душу власну у крови..?
Як покровителька моя, Свята Іванна, Оберігаю Голову Хрестителя в душі, Щоб навіть думка не торкалася погана, До Його пам'яті в життєвій метушні…
Знов відсікаєм голову Предтечі До Святості зневагою й Святинь... Не варто в серці допускати порожнечі, Хоч й не приймали постриг монахинь…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
