ЖИВУ… Живу, допоки моя свічка ще не згасла, Хоч болем згірклим в серці пломенить, А над душею наче смерть уже нависла, Бо втомлена до Господа спішить…
Давно відомо, що не варто всім годити, Не варто вірити, що люди щирі всі, Бувають ті, хто ладен й мовчки вбити, Щоб змити так свій гріх в твоїй крові…
Коли ти поряд, дехто надто скаженіє, Та всіх довкола переконує весь час, Що так спасає людство й світ жаліє, Від тебе грішної геть всіх і водночас…
Кому занадто ненависна й завжди зайва, Бояться, що ти раптом стежку перейдеш, Затьмарити посмієш їх яскравість сяйва, Чи нагадаєш знову, що жива ще і живеш…
Живу, допоки моя свічка ще не згасла, Відкрита завжди перед Богом та людьми, Якщо ж в окремих з злоби кров уже загусла, Не скажу грубо, куди справді їм піти…
У останніх рядках - "життєстверджуюче" посилання Іноді краще нехай висловлять правду у вічі, аніж мовчать і ладні вбити, принаймні, словом. Проте на 90% мовчуни рано чи пізно скажуть своє "слівце".
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
