Синочку мій, що там, на Небесах,
День Ангела ти знову свій святкуєш,
Навік вколисаний у Господа руках,
А материнських ласк давно не чуєш...
Ти ніжним Ангелом пішов туди,
Де вже немає сліз, журби та болю,
Я ж сиротою залишилась назавжди,
Заради Бога, мабуть, кинута тобою...
Сьогодні знову твій святкую День,
День Ангела, який давно уже без тебе,
Тому веселих нині не співатиму пісень,
А лише мовчки споглядатиму у Небо...
В нім вічний спокій і блакить твоїх очей,
Що так глибоко проникає в мою душу,
Не дарував мені недоспаних ночей,
Тому змирившись з горем, жити мушу...
Ти вічний Ангел мій в хмаринках, що вгорі,
Молюсь за тебе і молитись завжди буду,
Хоч не на довго Богом був дарований мені,
Господній Дар цей вже ніколи не забуду...
Святкуєш нині знову ти на Небесах...
Мій Ангел Охоронець й для родини,
Тому смиренно я долатиму свій шлях,
Прийнявши Волю Божу, як дитина...
Розумію Вас, як ніхто інший, бо сама похоронила двох синів і знаю, що таке - горе матері. Погоджуюсь, що час не лікує, але він віддаляє нас від тієї трагічної миті, щоб дати можливість жити, а тепер дає надію на зустріч з рідними. Зі святами Вас! Всіх благ у Новому році!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
