ПРОКЛЯТА… Напевно, проклята людьми, чи Небом, Прийшла на землю, щоб «по лезу» йти, Лечу за долею, як та бджола за медом, Щоб смак зібрати, а чи її солод віднайти…
Не розумію нащо справді народилась, Де справжній сенс перебування на Землі, Чи може Зіркою чомусь сюди скотилась, А моя доля десь отам далеко у горі…
Світ не приймає не стандарти мої дивні, Бо в душу підступу не допускатиму дурман, Так часто зайва й незручна навіть родині, Якщо вказала на фальшивість їх й обман… Напевно, проклята людьми, чи Небом, Але живу, якщо уже сюди прийшла, Не піддаюсь інстинктам, як потребам – Оберігаю душу від наруги й зла…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
