День народження - зовсім не свято.
Я його зустрічаю нерадо
І пригадується мимоволі
Те, що викарбувано на долі.
У дитинстві чекала дарунків,
Молодою - кохання, цілунків
І добробуту. Як же без нього?
Не здійснилося з того нічого.
А життя, ніби сном, пролетіло.
Відстраждалося все, відболіло.
І чого вже чекати людині?
Забуття у глухій домовині.
Тільки вдачу уперту я маю
І останню надію плекаю:
Попри смуток, нещастя і біди,
Осоружну війну пережити.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 843 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
