День народження - зовсім не свято.
Я його зустрічаю нерадо
І пригадується мимоволі
Те, що викарбувано на долі.
У дитинстві чекала дарунків,
Молодою - кохання, цілунків
І добробуту. Як же без нього?
Не здійснилося з того нічого.
А життя, ніби сном, пролетіло.
Відстраждалося все, відболіло.
І чого вже чекати людині?
Забуття у глухій домовині.
Тільки вдачу уперту я маю
І останню надію плекаю:
Попри смуток, нещастя і біди,
Осоружну війну пережити.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 831 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
