Спогади, важкі, жахливі спогади
Не дають заснути уночі.
Навівають сум невтішні здогади,
Як осінні затяжні дощі.
Скільки зла, підлоти і ненАвисті
Довелося бачити в житті!
Потерпала від брехні і зависті
І втрапляла в пастки непрості.
Радість всю, що Господом дарована.
Зводили страждання нанівець.
А стіна, що наклепом змурована,
Не сприяла доброті сердець.
Не лікує час. ПроклЯті спогади
Баламутять душу уночі,
Схожі на тяжкі психічні розлади,
В мІзках завивають, мов сичі.
Вже бідова старість наближається.
Залишились крихти від життя.
І тепер гостріше відчувається
Спогадів натужливе виття.
Хай їм грець, тим спогадам нав"язливим!
Вірю, що в наступному житті
Захистить Господь від ран урАзливих
Й спогадів про душу на Хресті.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
:s-7:
