Лемківске літо
пу сінукосах різних трав,
прийдут жнива- узимина,
жирло житя на цілий рік,
і, хцут, шуп було ліпши,
як турік.
як заквітало узими жито,
ту в нім сьпівали пирипілки,
бу знали, шу їм буди сито-
як гулуси вербосупілки.
жнива ся пучинали
віт вириваня лену,
з яким пирипліталися
і другі лабази`:
кулись ни було хімікатів,
шуб буряни ті знищити
в куріня,
шуб мати добрий лен,
ту треба вміня.
туди лен бис трави
ся завивало в горстки,
шу їх сушили ше на сонци,
шуб був сухий і добрий,
потім, насіня убтувкали,
шуби на другий рік ше мали,
і п'єкно так той лен складали,
лен чистили з лупин,
на ситі, і аш ду во`сини тримали,
пів- було на насіня,
а друга пулувина- на ленуву вуливу-
цілющу рідину,
шуби варити їсти
і бути ше красивим.
сушили лен на стирні`,
на сонци, під дурщами,
шуп лен той аш крушився,
шуп було вулукно,
а з насіня- вулива,
шуби кожна кубіта
була си красива.
дальши- жнива:
озимі жито і пшиниця,
шу жали, як дамно`,
сирпами, а жито, ту кусили,
а, потим, підбирали,
і, с тих зирнувих, дустаток мали.
житня сулома бралася на дахи`,
на пукриваня хиж,
на вяза`ня снупів,
на січку для куней і курів,
серпом жали баби і дівки,
навіть внучи`, при місяці,
як був такий звичай,
мали тувариске жатя:
в туваристві любили жати,
пумагали їдні другим
і любили сьпівати.
були стрічи молудьожи,
рубили і висилилися тожи.
потим, снупи в’язали,
в стішки складали,
шуби снупи ни замакали.
далі ся брали за яріш, оркіш і увес-
хлупи кусили грапками
на пукоси, шуби ліпши сохло,
потім всі снупи збирали
і на стріху чи гуру клали.
рубили всьо,
шуби на поли ніц ся ни лишало,
і шуби зирно ся ни марнувало.
на межах і лісувих пулянах,
пристигали ягуди,
малини, драпаки, чурниці,
і русли гриби,
білі, козарі, рижики, гулубінки,
чирвоногуловці, лисички, пітпеньки-
їх збирали і старі, і дужи маленькі.
а, в садах- чирешні, вишні,
сливки, япка і грушки,
а- ше і пурічки,
кулу баген чи кулу річки.
таке, було кулись літо-
пшиниця і жито,
вуріхи і гуруди`на-
купала і збирала
всьо на цілий рік рудина.
Їван Питришин
(з курсу лемківськуї мови)
|
у Вас 
