Які навкруг медсестри гарні, Та я, на жаль, немолодий!.. Лежу тим паче у лікарні, Увесь хирлявий та блідий. Мене зробили муки й болі Таким прозорим, ніби скло. Вмираю тихо і поволі, Неначе в спеку джерело. Аж серце рветься від чекання Невідворотного кінця. Не маю зовсім сподівання На ласку сонця й вітерця. З останніх сил тремтливі пальці Іще тримають олівець. Невже в житті усіх страждальців Такий безжалісний кінець? Безвладно корчуся на ліжку Ночами довгими без сну. Лиш сумно мрію про доріжку До кладовища та труну. І геть мені життя не жалко. Бо зміг нарешті осягнуть: Запрограмований ще змалку Був так завершувати путь. Нема надій і скарги марні Вcі віднедавна назавжди… А навкруги медсестри гарні, Та я, на жаль, немолодий!
Ууу, Вікторе... Хирлявий і блідий та ще й прозорий Віктор Кучерук??? Ні.. Це фантастика! Точно! От Віктор Кучерук, який на медсестричок заглядається - зовсім інша справа! Це наш Did, анумівський! А насправді - женіть геть деперсивні рядки і вперед загравати з сестричками!
Я теж умію робити масаж і уколи. Подобається, що вірш із жартівливим підтекстом, значить, "будем жить!" А в уряду будемо просити у лікарні побільше медбратів, бо жінки, на жаль, теж хворіють.
Хвороба для людини мука, Здоров"я-днів гулянь ціна, і все таки цікава штука, цінується коли нема. І неважливо який вік, немолодий,а може юний, чи жінка ти чи чоловік, коли хворієш завжди сумно. Цей запах ліків,кварцу звук, депресія у мізках свище, та з коридору лине стук, взуття людей тобі найближчих. Твоя сім"я підніме ношу, депресія спаде до ночі, слова приємні і хороші, і завжди вірні друга очі. А зранку настрій пречудовий, і запаху нема в палаті, медсестри файно-кольорові, і ця записка від медбрата :tongue: :tongue: вірш просто бомба :hands: Я балдю...та якби всі хворі про медсестр думали :respect: :respect:А йда Дід :happy:
Медсестри гарні - то вже ліки! Скажу я Вам, як чоловіку, (на вушко, тихо по-секрету) в фотоальбомах із портретів на нас вдивляється - ЯК СЛІД - не мученик, а наш бо ДІД! Ще розчарую Вас - в халатах, не сестри нині - а медбрати:))
Вікторе, я вважаю, що Вам пасує лише одна хвороба - кохання. Вона Вас і витягне з дипресії. Он, як ми розпереживалися. Я тут з усіма погоджуюсь. Медбрате, а ну, підбери найгарніших медсестричок, таких - кров з молоком, хай нашому Діду масажик зроблять!!!
Вірш ніби депресивний...................А я регочу Давно казав: наш ДІД-не дід Він ще дай-боже пройдисвіт "Старенький я. Болячок купа." І медсестричку враз на руки
І слово по слову - розмова, Вже мова така, наче змова. А змова не слабко, не лунко Закріплює згоду цілунком. Дарма, що цілунки не часті, - Вони визрівають на щасті... Про все ти, Михайле, знаєш, нічого від тебе втаїти не вдається. Дякую за коментар.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
2
:tongue: 
:happy: 
