Я часто обертаюся, як йду,
Я дивлюся уважніше під ноги.
Я не боюсь накликати біду, -
Біда сама знайде в мій двір дорогу.
Нелегко все життя отак іти,
Коли в душі боязнь чогось ніяк не гине.
Коли не певен, що мої брати
Не звіра бачать на шляху – Людину.
Від мене, Боже, горе відведи
І розведи в дорозі із напастю.
Ти замаскуй усі мої сліди
І не дозволь спіткнутися та впасти.
Я не боюсь накликати біду, -
Біда сама знайде в мій двір дорогу.
Біда десь поряд! Я її веду
Все далі й далі від свого порога…
Я не боюсь накликати біду!
| 
у Вас 
2
