Неначе сни в полон взяли
Солодкі запахи навколо, -
Незвично спиться так, коли
Цвіте пахуча матіола.
Як на фіалках ночі тінь
Іскриться срібною росою, -
Нестерпні марева видінь
Шумлять у снах барвистим роєм.
І глибоко в душі на дні
Ночами радощі та болі,
Якщо стоїть він у вікні –
Цілющий подих матіоли.
21.08.11.
А, може, там у тім вікні не дивний запах матіоли - А Музи очі осяйні, що не зречеться вже ніколи Свого Поета, що в віршАх шукає власну Правди риму?... Світись, Поетова душа, у всі часи, крізь весни й зими!
Ще цвітуть матіоли в твоєму саду, Ще душею ти бачиш навколо красу Значить будуть ранки радість стрічати Не один день буде щастям квітчатий. Вірш сподобався,люблю квіти і метіоли теж за те,що присвятили їм вірш
Я давно збираюся написати про квітку папороті, кілька разів навіть уже розпочинав це робити, але написане мене ніколи не задовільняло, проте - чекайте!.. Дякую.
Чуттєво! Лірично! Вражає! Щоправда, я дещо не розумію оцих рядочків: "І глибоко в душі на дні ночами радощі та болі" Чому ж радощі ховаються на дно, якщо стоїть він у вікні, магічний запах матіоли?
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
