Ср, 25.12.2024, 07:20
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1058]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2700]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [811]
Вірші про мову [282]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1000]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3398]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [204]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1225]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [320]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4494]
Філософам [1308]
Громадянину [914]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Як Ви дізнались про сайт?
Всего ответов: 424

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Не впадатиму у відчай

Я не впадатиму у відчай –
Не підпущу переживань,
Поганий настрій подолаю
І не сприйматиму вагань…

Пройде лиш мимо безнадійність,
Чи безпорадність знову пробіжить
Безвихідь об пригніченість спіткнеться,
В душі нова воскресне щира мить!

Депресіям лихим в мені не місце –
В емоції свої їх не впущу,
Лиш силу волі й розум поєднаю
Та намагання марні їх прощу…

До розпачу та сліз не опущуся
І життєрадісність свою не погублю,
Я подолаю знову безнадійність –
Порочне коло стрімко розірву!..

Долати силу силою доречно:
Емоцій, почуттів і визнання,
То й негатив тоді слабким здається
І серце знову прагне до життя.

Я, кажуть, хвора – хвора безнадійно…
Моя хвороба – це кохання і життя…
Тому й до смерті я ступаю так спокійно,
Життєву Чашу допиваючи до дна…

Хоча природно смерть – вінець усього
Її не варто надто виглядать –
Вона завжди приходить лиш до того,
Хто вже в житті не має що сказать.

Всі ми щодень йдемо до смерті
Свідомо чи в ілюзіях життя,
Які можливо раптом обірвуться,
Там де стежина завершилася твоя…

Тому щодень живу немов останній,
Бо невідомо де ж моя межа.
Не вмію я у розпачах тонути,
Хоч гіркотою отруїлася сповна…

Додав: Lilafea (30.08.2011) | Автор: © Іванна Осос
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1915 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
avatar
1 Pushok • 19:36, 02.09.2011 [Лінк на твір]
Не впадайте у відчай. Успіхів Вам.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")

leskiv: Щиро дякую за коментар s-16

leskiv: Пречудова у вас уява. Сподобався вірш. respect


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz