Чомусь без неї сумно стало, Так сумно-сумно, аж за край. В житті по різному бувало - Знаходив і втрачав свій рай... Чи в сонця скінчилось проміння? Чи лиш далеко та одна, Що світиться його світінням? І невесела, й не сумна... Чи то від зустрічі тікає Ховає в серці тихий щем Чогось, даремно, уникає І огортається дощем... Як дивно сонце засвітило... Душа у небо полетіла! Й мої думки десь в небесах... Його проміння осліпило... Про неї думка лише гріла... Побачимось у моїх снах...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
