рука здавалося була готова у грунт цей вбити клин затуплений кілок нестесаного гніву що плоду жодного ще не приніс і радості ще не зростив одвіку... лише встроми його й від дірочки малої земля розтріснеться і захлинеться непомітно і тріщинки розмиються дощем цілющої і теплої вологи котра напевно гоїти повинна... допоки не обернуться ровами порізами глибинного провалля
та Божа ласка зупинила Словом і голосом і дотиком людським і привела до дерева котре росте вкорінене з лози освячене й посаджене тією ще весною
Дякую, пані Катерино. Ходити постійно в любові кожній людині не так просто... і без Божої допомоги ніяк не вдастся. Тільки ж Божа допомога є завжди...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
