Натружені батьківські руки З дитинства нас всіх бережуть Та дбають про долю щасливу Яку вони нам власно-руч Будують сьогодні щоб в завтра Яскравою доля була У тебе і в мене мій брате І люба щаслива сестра Нам усім зрозуміть це потрібно Щоб дбати всім разом за те Про батьківську долю і власну Яка у коханні живе Віками не зігнута воля Козацького роду душа Долала усі перешкоди Із піснею в серці жила Чумацьким шляхом оповита Кобзарською думою вмита Коханая ненька моя
Ви висвітлюєте дві теми. Тема родини і Батьківщини, але чомусь вони не переплітаються, а хотілося б.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
leskiv: Від щирого серця і з усією повагою пробачаю Вас, пане Питришин. А також дякую Вам за надану мені змогу протягом місяця насолоджуватися творчістю інших поетів. Звісно, кожен автор має змогу писати все,
у Вас 
0
